Компенсація за затримку виплати зарплати не враховується до розмірів оплати праці на рівні не нижче мінімальної зарплати.
Відповідний висновок робить Мінсоцполітики України в листі від 17.02.2017 р. № 394-0-101-17-282.
Пояснюється це тим, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, у т.ч. зарплати, провадиться в разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів (у т.ч. зарплати).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, наприклад, 1 лютого 2017 року працівнику мають виплатити зарплату за січень 2017 року в розмірі не менше мінімальної зарплати з урахуванням виконаної норми праці та заборговану зарплату, скажімо, за червень 2016 року й компенсацію за затримку її виплати.
Чи може роботодавець бути притягнутий до відповідальності, яка передбачена ст. 265 КЗпП України, за не проведення розрахунку при звільненні працівника з дотриманням ст.116 КЗпП України?
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі недотримання вимог вищевказаної статті є підстави для застосування до юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, фінансових санкцій, передбачених абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України, у розмірі мінімальної заробітної плати (3200 грн.).
При проведенні розрахунку в інші строки, ніж ті, що передбачені статтею 116 КЗпП України потрібно виконати вимоги статті 117 КЗпП України, а саме виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Також, за порушення вимог статті 116 КЗпП України передбачена адміністративна відповідальність, яка визначена частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.